Як завжди, поповненню в своїй колекції присвячую розповідь про одну із сторінок клубної історії Барселони. Цього разу поговоримо про емблему.
Загальновідомо, що на початку свого існування ФК Барселона не мав емблеми, використовуючи герб міста. Отакий:
Тільки через декілька років, коли вже клуб став відомий за межами Барни (саме так, на відміну від команди, скорочується за традицією назва міста) і Каталонії, постало питання про власний логотип. Автором його, за легендою став портовий вантажник Жорді Ласа Гарсія, який пізніше нібито став художником-сюрреалістом. Офіційна ж інформація говорить про те, що конкурс 1910-го року виграв футболіст Барси Карлес Комамала. Саме він створив той самий "казан", який із невеличкими змінами дійшов і до нашого часу. Таким був первісний суто клубний логотип Барселони:
Як бачимо (порівнявши з сучасністю), зміни в емблемі суто косметичні і пов'язані винятково з естетикою. Але були в історії Клубу і неприємні сторінки, пов'язані в тому числі і з клубним гербом. Після поразки республіканських сил у громадянській війні 1936-1939-го року в Іспанії встановився авторитарний режим генераліссімуса Франко. Який крім всього іншого повів кампанію іспанізації назв - в тому числі і футбольний клубів. Так, Атлетік з Більбао став Атлетіко, а Futbol Club Barcelona перейменували на Club de Futbol Barcelona. Відповідно підправили й емблему - замість F.C.B. там з'явився напис C.F.B., а пізніше C. de F.B. До старої англійської версії назви повернулись 1974-го року, перед самим падінням франкістського режиму.
Але цим вимоги Мадриду не обмежились. Було змінено кількість червоних полос в правій верхній частині герба - замість чотирьох їх стало дві. Скажете - непринципово? Ще й як принципово - бо ж чотири червоні полоси на жовтому фоні це ні що інше, як прапор Каталонії. Яка після 1939-го року втратила будь-які автономні права. Очевидно, цього Франко виявилось мало, тому виникла ідея стерти згадку про норовливу автономію навіть на емблемі футбольного клубу. Ось так виглядала ця "франкістська" емблема Клубу:
![]()
На щастя патріотично налаштованих уболівальників Барселони (а хіба в ті часи вони могли бути іншими?), дуже скоро прапор Каталонії повернувся на своє звичне місце, де знаходиться і по цей день.
Ще одна тимчасова зміна емблеми - причому повна-повнісінька - була пов'язана з суто футбольним моментом. У першому розіграші Кубка Ярмарок 1955/58 (отакі тривалі тоді були єврокубки) Барселона формально виступала як команда всього міста, хоч у складі її - на відміну від, скажімо Лондона, де були представлені чи не з десяток клубів - були тільки футболісти ФК Барселона. Я зустрічав інформацію про одного гравця з Еспаньолу, але як мінімум у фінальних матчах нікого "не-синьо-гранатового" не було помічено. А грала Барса в отаких футболках з отакою емблемою (порівняйте її з першим, "міським" лого команди). Див. також фото нагорі.
Після відновлення монархії Каталонія отримала автономію, тому ні про які політичні зміни емблеми символа цієї автономії не могло бути й мови. Дизайн герба тим часом потрохи змінювався, осучаснювався, востаннє це відбулось 2002-го. І на цьому варто було б поставити крапку, якби не одна цікава, смішна (а, може, і не дуже) історія, яка не пов'язана безпосередньо з Клубом.
Кілька років тому іспанська преса розкопала незвичайну новину. Виявляється, в кількох мусульманських країнах (говорилось конкретно про Саудівську Аравію та Алжір) футболки Барселони продавались із "модифікованим" гербом. Ось таким:
Помітили, в чому відмінність від офіційної емблеми? Правильно - з лівої верхньої частини прибрали горизонтальну червону полосу. Зроблено це було для того, щоб зник християнський хрест святого Георгія. Це, мовляв, ображало релігійні почуття мусульман, бо ж саме під цим символом відбувались знамениті хрестові походи. Історія ця не одинарна, були, скажімо, протести проти форми Інтера - білої з червоним георгіївським хрестом, в якій неро-адзуррі грали проти стамбульського Фенербахче (форма була присвячена, звісно ж, не хрестовим походам, а століттю створення міланського клубу). Один турецький адвокат навіть подавав позов проти ФК Інтернаціонале. Чим закінчилась історія, мені невідомо.
Повертаючись до Барселони, представники Клубу ніяк не відреагували (принаймні, публічно) на політкоретний вчинок арабських торговців. А футболки ці зараз, мабуть, коштують на аукціонах пристойних грошей. Втім, мені такі на очі ще не потрапляли.