Читаю я, значить, прес-конференцію президента бурштинського "Енергетика" Мирослава Лотоцького. Ну, початок традиційно веселий:
Ми недаремно зібралися в день кохання. Тут зібралися люди, які безмежно закохані в футбол і в «Енергетик» зокрема
Красиві слова, аж сльози на очах виступили. Хоча взагалі-то "безмежно закохані" - це можуть бути уболівальники і фанати. А менеджерам, яким безперечно є президент клубу, треба мати трохі інші якості, перш за все професійні. Перефразовуючи відому фразу, скажу - человек, любящий футбол, это не профессия.
Йдемо далі.
Я не кажу, що в першій лізі ми займаємо провідні місця, бо фінансування явно не достатнє щоб сперечатися з такими монстрами, як «Севастополь» чи «Металург» Запоріжжя, але команду знають в всій Україні та за її межами
Ну, до "замеж" я чіплятись не буду, знають і знають. Ясно, що не в Міланах і Барселонах про Бурштин ніхто й не чув (навіть від Шевченка з Чигринським), але це таке. Клуб скромний, і знають його на скромному рівні. А от фраза про "мало грошей - низькі результати" цікава. Тобто вже так, апріорі вважається, що без грошей неможливо досягти ніякого результату. Ні про гравців, ні про тренерів ніби й мови немає: дали гроші - перемагаємо, не дали - не перемагаємо. Ну так же виходить?
Але це таке, дрібниці. Найголовніше питання - звісно ж, фінансове.
З приходом нового власника ТЕС до мене десятки разів телефонували з питанням, що буде з командою. Ви знаєте, що новим власником стала ДТЕК. Прихильники «Енергетика» переживають, оскільки вже лютий, а нормальні збори в нас ще не розпочалися
Телефонували. Молодці. А скинутись по 100 гривень хоча б уболівальникам слабо? Хоча про що я - у нас же заведено так, що клуб сам по собі, уболівальники самі по собі. Від верхів і до самих низів так. Тому не сприймайте мої слова всерйоз, це я так, жартую, про "Санкт-Паулі" начитавшись...
Але ми продовжуємо про гроші.
Нам всім важко було уявити, що бурштинська команда перестане існувати. Ми шукали різні шляхи фінансування, вели переговори з керівниками ДТЕК, представниками міської та обласної влади
От людина говорить про різні шляхи фінансування - але називає тільки ті, які вже просто набридло чути і читати. Владу. Місцеву, комунальну, представництво державної. Тобто ті структури, які можуть тільки кинути копійку, як кістку собаці - щоб відстала. Або попіаритись перед виборами - мовляв, я ж он який, про спорт піклуюсь.
Ну, і найголовніше - "Енергетик" таки житиме!
Я не можу сказати деталі фінансування команди, але вже факт, що вони «дають добро» і продовжують фінансування команди говорить сам за себе
Ну дійсно, кого такі дрібниці хвилюють, як деталі, правда ж? Головне - баріну в ножкі покланятись. Для того прес-конференцію й зібрали. Не заради ж однієї фрази "фінансування знайдене". Це можна було і просто на сайті написати.
Тому я можу з оптимізмом говорити, що буде достойне фінансування команди. Достойне фінансування це таке, яке б дало змогу не тільки залишитись в першій лізі, а й дозволило поборотися за вищі місця, а можливо з часом і представляти енергетичну галузь країни в еліті
Ну, це така нормальна бравада, про еліту. В Хмельницькому про Оболонь он мріють, а ці собі. Ну, і добра українська традиція - якщо вже брехати, то так, щоб голови закрутило. Не Нью-Васюки, але щось схоже.
Ну, і на закінчення - головна, як на мене, фраза всієї прес-конференції.
В свою чергу, мушу публічно пообіцяти, що ми зробимо все, щоб гідно представляти компанію ДТЕК і західний регіон
Не Бурштин, зауважте. А якийсь неконкретний "західний регіон". В Тернополі з чим погоджуються? А в Івано-Франківську чи Рівному? Делегували такі повноваження?
Про ДТЕК вийшло красиво. Так, ніби Лотоцький спеціально не згадав про Бурштин, влада якого грошей не дала - мовляв, значить, і представляти вас не будемо. Ну що ж, тут все логічно - хто платить, той і замовляє музику. Принаймні, вийшло майже чесно - місто не фінансує, значить, представляти ми його не будемо:-).
Але мені особисто сподобалось от що - "в свою чергу, мушу публічно пообіцяти ... гідно представляти". Пане Лотоцький, це не Ваша "черга". Це слова головного тренера команди. А слова президента клубу повинні бути іншими - про способи заробляння собі на життя. І то не про ходіння від кабінету до кабінету, а про реальні способи заробити. А хоч би й весілля на стадіоні влаштовувати (як колись мені розповідали про Суми). Чим вони гірші за боксерські поєдинки, які на німецьких аренах проводять?
Отакий у нас футбол, друзі. Я не хочу сказати, що пан Лотоцький якийсь такий-сякий - я про нього просто нічого не знаю. Але от читаю його слова. Шукав фінансування. Де? У влади та у промислових магнатів:
Тому я дякую керівникам компанії ДТЕК і зокрема Рінату Леонідовичу, які нас підтримали
Тобто принцип простий - присмоктатись до тих, у кого є гроші, і хто їх не дуже ретельно рахує. Що для "Ріната Леонідовича" той нещасний бюджет першолігового аутсайдера...
І жодного слова я не зустрічав - ні в звіті про цю прес-конференцію, ні деінде - про роботу президентів клубів з середнім і малим бізнесом стосовно реального спонсорства або часткового володіння ФК. Бо ці люди, якщо й даватимуть гроші, то будуть вимагати сувору звітність і обов'язкову віддачу. Бо щоб отримати їх гроші, треба працювати, тяжко і постійно. А не просто - взяти гроші, вклонитись "Рінату Леонідовичу" в ніжки і спокійно їх "освоювати".
Тому й скочується наш футбол до рівня "Ахметов проти Коломойського" - не тільки тому, що їм це потрібно, а тому, що це вигідно так званим "безмежно закоханим" у футбол президентам маленьких клубів. Значно простіше стати маленькою частиною великої структури і жити на чиїсь гроші, ніж самому заробляти собі на життя. Я нічого не маю проти, але давайте тоді чесно говорити - от як Лотоцький. Не оті дурнуваті "рідне місто", "граємо для вболівальників" - а "представляти компанію ДТЕК".
А дехто потім дивується, чому це у 300-тисячній Вінниці на футбол ходило в першій лізі по 1,5-2 тисячі, а на мітинг в підтримку "Ниви" вийшло кілька чоловік. Бо футбол в України - він насправді не для глядачів. Він для тих, хто вирішив на ньому трішки (а, може, і не трішки) підзаробити з хазяйських кишень - з одного боку, і трішки попіаритись (чи отримати ще якісь приховані дивіденди) - з іншого.
Тому ніхто й не намагається залучати до футбольного бізнесу невеличкі фірми і простих уболівальників. А уболівальники самі не намагаються долучитись через те, що немає такої практики, такої звички, такого, зрештою, менталітету. Ви нам дайте видовище, а звідки на нього беруться гроші - це нас не цікавить.
Отак наша футбольна історія і відбувається - від грошей до грошей. Всі 20 років. Тільки в 90-х все значно швидше змінювалось (все-таки період початкового накопичення капіталу, та й відстрелювали...), а зараз фінансування більш-менш стабільне. Хоча за межами Прем'єр-ліги життя, здається, анітрохи не змінилось. Знайшли гроші - живемо, закінчились - ходимо з простягнутою рукою. А заробляти - то нехай дурники...
Хоча, якщо бути чесними, то треба починати все зі "старих добрих" радянських часів - коли команди просто проїдали виділені їм гроші, як і будь-яка інша радянська контора. І в такому форматі всі ці люди, що виросли за совка, із останніх сил намагаються жити і в 21-му столітті. Але це вже трохи інша історія.
P.S. Ось цей звіт про прес-конференцію. Нікого не дивує, що офіційний сайт клуба вішає у себе не власну новину, а передрук зі спортивного сайту? Ну звісно, у тій схемі, за якою живе переважна більшість українських клубів, витрачання грошей на нормальне функціонування нормальних клубних структур не має ніякого сенсу. Нащо на ту прес-службу гроші витрачати...