Можливо, це було навіть важче, ніж з Реалом.
В кінці першого тайму спіймав себе на думці, що давно не бачив таких голів - голів, які б перевертали ситуацію на полі з ніг на голову. Команди після точного удару Франсеска ніби помінялись місцями, настільки разючою була зміна настрою на полі. Валенсія - дуже непогана команда, не рівня нинішньому Реалу, але могли.
Експерименти Пепа - річ цікава і правильна, але дуже нервова. Пуйоль на позиції Дані Алвеса (атакує правою бровкою) - це досить пізнавально, але провали в центрі захисту цю пізнавальність "компенсували".
Ну, і цікава ситуативна (?) зміна ролей в атакувальній лінії - Мессі в стилі Шаві віддає шикарного гольового паса, а сеньор Ернандес Креус замикає гольову атаку точно як тричі ЗМ-вець.
Що ж, далі - фінал з Атлетіком. Далеко не перший. Короткий фотовідеоекскурс у фінальнокубкові стосунки каталонських та басконських сепаратистів.
1902, Кубок Коронації
Біскайя - Барселона 2:1 (на фото - володарі історичного трофею, складені з двох баскських клубів, переважно Атлетіка)
1920
Барселона - Атлетік 2:0 (на фото - легендарний Ель Молінон, де проходив фінальний матч)
1932
Атлетік - Барселона 1:0 (на фото - грізні тогорічні баски розривають Бетіс)
1942
Барселона - Атлетіко 4:3 (легендарна іспанізація назв - Барселона з ФК стала КФ, а Атлетік змінив англійський варіант на Атлетіко)
1953
Барселона - Атлетіко 2:1 (відео з фіналу в кінці огляду сезону)
1984
Атлетік - Барселона 1:0
2009
Барселона - Атлетік 4:1
Отже, рахунок фіналів на сьогодні - 4:3 на користь Барселони. Передує блауграна і в загальній кількості виграних фіналів Копа дель Рей - 25 на 23. Як мінімум, одне протистояння баски можуть зрівняти. Ну, а путівка в єврокубки у Атлетіка уже фактично в кишені.