Останній тиждень став багатим на події для нашої команди.
У п'ятницю, 18 травня, ми грали матч чемпіонату міста із командою "Динамо-10". (По факту - "Динамо-9/10", бо команду 2009-го року після невдалого старту зняли з турніру ще восени, і частина гравців тепер грає за 2010-й рік).
Запорізька школа "Динамо" не має ніякого відношення до "Динамо" київського - але має до "Зорі", з якою вона знаходиться у афіліації (дитячі школи для клубів УПЛ згідно регламенту ніхто не відміняв). Тому там є діти гравців "Зорі" - наприклад, другий голкіпер (той, що в помаранчевому). Я не уточнював, але кажуть так.
А ще там грає - і капітанствує - син Ігоря Дудника, колишнього гравця "Металурга" (і купи різних клубів на кшталт "Терека"), а нині тренера "Металурга-2011", Арсеній. І непогано грає, я вам скажу. У матчі з нами цього не видно зі зрозумілих причин - але, наприклад, "дербі" з командою батька він виграв з розгромним рахунком 11:1, добряче доклавшись до забитих голів.
А ще у "Динамо" трохи дурнуватий тренер. Ні, ну всі підкрикують, підказують - але щоб прямо під час гри обзивати 7-8-річного пацана "сцикуном"... На диво, у матчі з нами (і наступному, із "Металургом-2010", де боротьба була значно серйозніша - 2:2 закінчили), він майже весь час мовчав, а образливих реплік взагалі не відпускав. Ми припустили, що батьки вломили йому за "сцикуна". І правильно.
Отже, матч проти "Динамо"-"Зорі" - під найвідомішу бразильську групу всіх часів і народів.
Менш ніж за добу, рано-вранці 19-го, в суботу, ми мали грати із командою "Голкіпер-09". Це одна із тих, де полюбляють включати в склад старших хлопців (а інколи навіть дівчинка за них грає; бо в такому віці дівчачих команд ще немає, а грати хочеться). Але цього разу, очевидно, старші не підтягнулися - тому "Голкіпер" вийшов на поле ушістьох замість дев'яти. Довелося чекати ще двох. Так вони у меншості усю гру і відіграли. Втім, то їм не дуже допомогло. А те, що перший гол ми забили аж на 16-й хвилині - то була винятково наша вина.
А у другому таймі, за 3 хвилини до кінця, сталася вікопомна подія. Гол забив 19-й номер із футбольним прізвищем Дем'яненко - яким став 17-м із 18-ти польових гравців команди, що забивали у поточному чемпіонаті! Послухайте реакцію "трибун" на його гол :)
Отже, за три матчі до фінішу без голів залишився тільки один польовий, лівий захисник Максим із несподіваним прізвищем Слабишев. Так-так, син нашого тренера. І незручно якось підійти і попросити тренера - раптом пенальті буде, дайте Максу пробити. Бо інші батьки ще подумають, що тренер спеціально сину дав ударити. Ну, будемо сподіватися, що Максим іще заб'є і додасть у статистиці до двох гольових передач ще й гол. А як і ні - то він і в захисті відпрацьовує стільки, що іноді команда тільки на ньому і тримається.
(Правда, пенальті в дитячому футболі не дуже й ставлять. По-перше, майже нема за що, бо грубих команд раз-два і все, по-друге, навіть те, що є, судді проґавлюють. У нас за весь сезон - 24 матчі - 1 пенальті був лише.)
Матч з "Голкіпером-09" - під Боба Марлі, бо матч дійсно був ненапряжнний, особливо після 16-ї хвилини.
На цьому поточні новини не завершилися, бо у вівторок, 22-го, ми грали товариський матч - 3 тайми по 30 хвилин - із командою славетного Ігоря Черкуна, "Славутичем". В чемпіонаті ми їх двічі обіграли - драматично 2:1 восени і потужно 5:1 навесні. А товарняк вирішили скатати, бо у обох команд попереду відповідальні змагання. "Славутич" їде кудись на Прикарпаття, а у нас 31.05-3.06 турнір у Дніпрі!
Тут тільки голи - і наші, і суперників.
Так от, турнір. Як я вже сказав, з 31 травня по 3 червня включно "Металург-2009" гратиме потужний турнір у Дніпрі.
Склад учасників:
Академія ФК "Дніпро"
збірна ДЮСШ (Дніпро)
"Кремінь" (Кременчук)
ФК "Маріуполь"
"Металіст" (Харків)
"Металург" (Запоріжжя)
ФК "Одеса"
"Чорноморець" (Одеса)
Не знаю, як діти і батьки, але особисто я взагалі не нервуюся перед цим турніром. По-перше, формат турніру, дякуючи організаторам, не кубковий, не буде ніяких матчів на виліт - строго одне коло, кожен з кожним, аби відчути себе на фоні інших команд, інших шкіл, тренерських задумок і ідей (а вони, повірте, є - я якось в міжсезоння розкажу, що цікавого я помічаю у роботі нашого тренера). До речі, організатори підійшли до турніру більш ніж серйозно - з усіх учасників вимагають а) свідоцтво про народження, б) документ із фотокарткою. У нас-то є і учнівський квиток, і закордонний паспорт, так що проблеми не буде.
(Єдиний матч, в якому я чекаю на перемогу - це з "Маріуполем". Треба ж їм помститися за півфінал зимового турніру!)
Отже, дніпряни - підтягуйтеся на стадіон "Монтажник", там з 10-ї до 14-ї всі ці чотири дні ми будемо демонструвати найкращі зразки українського дитячого футболу Півдня та Лівобережжя! ;)
Ну і наостанок - про невеличкий ювілей. Саме 22-го, в день товарняка зі "Славутичем", у нас стукнуло рівно 2 роки від першого офіційного матчу команди! Точніше, матчів - бо на чемпіонаті U-7 для більшої ігрової практики тренер розділив групу на 2 команди.
Стартували ми так:
Металург-2009(2) - Титан 15:2 (тут грав мій Богдан, щось навіть забив, але я, бевзь, тоді ще не додумався знімати матчі на відео, тому точних даних уже не відновиш; є тільки фото після гри, як висить під заголовком)
Металург-2009(1) - Аякс 6:5
І зараз ми з ними постійно граємо то в залі, то на повітрі - і в основному ганяємо, як сидорових кіз. "Титан", наприклад, 12:0 восени обіграли. Ось така уже невеличка історія.