a.s. Текст був опублікований на vmylenko.com ще восени 2016-го. Вирішив перенести його сюди.
!!! В кінці - свіжачок.
******************************************************************
Мій син займається футболом у школі “Металург”. В цьому році його група вперше бере участь в чемпіонаті міста, у віковій категорії U-7. Сьогодні ми грали матч із командою “Голкіпер-2010” (в турнірі беруть участь і команди шестирічних). На одному з гравців цієї команди я й хочу закцентувати вашу увагу. Ось вам відео. Команда ліворуч.
Зрозуміли, про кого мова? Ось ще раз, оцініть його на фоні партнерів по команді.
Нагадаю, це команда 2010-го року. Тягне він на 2010-й рік?
Не буду мучити вас загадками – під час матчу дружина перекинулася парою слів з батьком хлопця (принаймні, цей чоловік був з ним), той прямо сказав, що він, хлопчик, 2008-го року.
[2017 року ми зустрілися з цим персонажем знову. Він тепер сидить в запасі однієї з команд нашої футбольної школи "Металург". Вгадаєте, якого року? Правильно - 2008-го!]
Питання номер один – навіщо такий цирк? Навіщо усе це на такому рівні, де половина команд ще толком не вміє грати?
Причому це не тільки цього “Голкіпера” стосується. Один із лідерів нашого турніру – “Титан” – взагалі мало не п’ятий клас виставляв. Не з початку – бо в першому турі наша команда обіграла їх 15:2, а в другому колі програла 4:8. (А інша команда від нашої металургівської групи – поточний лідер чемпіонату – двічі зіграла з ними унічию.) Та й той склад бачили на матчах чемпіонату U-9. На минулих вихідних наші грали з командою “МГА” – там голкіпер теж був однозначно не семирічним. До речі, після матчу “МГА” – “Голкіпер-2009” (перший матч дня) тренер перших спитав у тренера других, який тренує обидві “голкіперські” команди – “Ты с какого возраста его (якогось гравця – прим. авт.) взял?” Так той йому прямо при всіх і відповів – “2008-й”. Можливо, мова якраз про героя цієї статті, бо він відіграв матч за “Голкіпер-2009” – і тут же, без перерви, пішов грати за “Голкіпер-2010”.
Судді нам говорили, коли ми обурювалися – мовляв, подавайте протест. Я цього робити не буду – бо для мене важлива гра команди, гра мого сина. А результати ці не грають аніяковісінької ролі. Хіба що для таких горе-тренерів. (Хоча на чемпіонат U-9, скоріш за все, буду записувати усі матчі і закидати міську федерацію “компроматними” нарізками.)
Але я власне хотів сказати не про це. Ось я зробив нарізку з нашого поєдинку – як цей голкіпер вводив м’яч у гру. З удару від воріт, з рук – по-всякому. Подивіться.
Це, щоб ви розуміли – ВСІ випадки введення ним м’яча у гру від воріт. (Ще були штрафний і вільний удари з поля.)
Що дала така тактика цій команді? Ну так, один гол він забив. (А “МГА” тиждень тому таким же макаром забила нам як мінімум чотири голи.) І? Команда не провела ЖОДНОЇ атаки за весь матч. Усі “атаки”, які були у цієї команди – виникали після неточних передач наших. Своїх атак не було, повторюся, жодної.
Чому навчаться ці шестирічні хлопці, якщо їх з самого початку отак от “калічать”? Так, вони на рік молодші за наших, так, вони, скоріш за все, менше часу займаються у школі. Так, в першому колі ми виграли у них – і там не один гравець “Голкіпера-2009” грав за них, а відразу кілька – 12:2. Так, в таблиці чемпіонату вони займають 12-е місце з 14-ти команд. (Так тим паче! Якби за чемпіонство боролися, хоча б зрозуміло було б.)
Питання номер два – що дала така тактика цій команді? Чому вона навчила цих хлопчиків?
Причому до голкіпера претензії немає – як по виходу за 2010-й рік, так і по такій тактиці. Це все – парафія тренера. Це він сказав пацану вийти на другий матч, це він не зробив йому жодного зауваження по такій тактиці. (А нормальні тренери постійно під час матчу підказують, корегують, направляють, пояснюють.)
(До речі, цей хлопець, коли йому перед грою наші батьки зробили зауваження – чесно відповів, що йому сказав тренер. Але потім додав: “Так и ваши так само могли бы”. Але наші якраз “не могли бы”. Щоб було зрозуміло – наша команда, “Металург-2009(2)”, півчемпіоната провела без свого найкращого гравця. Це якби “Барселона” відіграла півсезона без Мессі. А іще три чи чотири матчі не грав другий за рівнем хлопець. Тобто 3-4 матчі “Барселона” грала без Мессі та Шаві чи Іньєсти (золотих часів). І тренеру нашому навіть на думку не спало взяти когось із першої команди нашої групи. І це правильно.)
А ось іще один епізод, уже про нашу команду, який я дуже хотів показати.
Ще раз передивіться уважно момент – і послухайте, що говорить пацанам тренер. “Молодець, Бодечка, умничка!” Тобто він не зробив зауваження ні Богдану, який йшов з м’ячем, ні Ренату, який не зумів забити у стовідсотковій ситуації – але похвалив першого за те, що у цій ситуації не пожлобнічав, а віддав пас на партнера. (І це – я маю на увазі пас – теж заслуга тренера. Бо мій Богдан – а це таки був він – такий “футбольний жлоб”, якого ще пошукати. Він може годинами бити по воротах, гол – це суть його любові до футболу. Але, бачте, тут, у ситуації, де спокійно міг бити – і забивати – сам, взяв і віддав передачу. І тренер це оцінив.) От саме за це я й задоволений тим, як працює з нашими дітьми тренер. Я і про його ставлення до хлопців, і про те, що він не женеться за результатом, а ставить їм гру, вчить їх грати у футбол. Грати чесно.
P.S. В кінці ігрового дня дружина, проходячи повз один із майданчиків, помітила, що герой цього матеріалу знову грає за один із “Голкіперів” – тепер в якості польового гравця. І було видно – йшов другий тайм, – що він вже серйозно стомлений. Бо як-не-як третій матч за кілька годин.
Питання номер три – заради чого на рівні U-7 так убивати пацана? Кому від цього стане краще?
УПД. Уже зараз помітив ще одну веселу історію, пов'язану із тією ж командою "Голкіпер" (вона фігурує у перших двох епізодах). Ось таку історію :)